Вавринюк Юрий,
Луцк
Работаю главным редактором христианского журнала "Благовісник", автор двух поэтических сборников "Чекання", "Дзвони вічності", публицист. e-mail автора:poet@online.ua сайт автора:личная страница
Прочитано 6059 раз. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Рада побачити Ваші вірші, Юрій, на цьому сайті. Щодо цього вірша, мені подобається його глибина і образність. Нехай Господь благословить Вас ще більше у Вашій праці.
Ігор Григорович
2008-06-22 15:11:35
Це хто зрівнявся із Христом???
Чи не занесло Вас кудись?.. Комментарий автора: Ні, не думаю, що зенесло. Рубрика, у якій розміщений мій твір носить назву "Поезія". А це значить, що однією з характерних особливостей цього твору є образність, тобто здатність сказати про звичні речі незвичними словами. Зрозуміло, у межах розумного. Так що фраза "доріс до величі Христа" перекладається буденною мовою просто: через віру в Ісуса як обяцяного Месію Савл стає новою людиною, і ця віра ставить його поряд з Сином Божим. А згідно Слова Божого, кожен віруючий має право стати нарівні з Сином Божим: "Кого Він передбачив, тих і призначив, щоб були подібні до образу Сина Його, щоб Він був перворідний поміж багатьма братами". Сам Павло також говорить про себе: "Прагну, чи не досягну я того, чим і Христос досягнув був мене". Звичайно, він розумів, що, живучи в обмеженому тимчасовому тілі, маючи в житті певні недоліки, він не може реально стати нарівні з Христом стосовно власної поведінки, але з Божого погляду, або, якщо можна так висловитися, з юридичної точки зору, Бог це робить з кожною людиною в момент її увірування.
Лідія Гапонюк
2021-07-29 12:05:03
Амінь! Хто втоптує свою гординю, той розуміє думку цю. Благословіння у праці і натхнення у творчості!
Живём - - Анастасия Стайкова Каким бы ни казался подросток, или юноша, или девушка, какими бы агрессивными и безумными, пропащими не казались они с с виду, внутри каждый из них стремится к Свету, стремится найти ответы на эти вечные вопросы о смысле жизни... Просто к каждому нужен свой подход... И Бог любит КАЖДОГО из них, как он любит меня, тебя... И только Бог знает, к кому как подступиться. И Он призывает своих детей, чтобы утешить, научить и послать назад, к людям, чтобы помочь им, КАЖДОМУ, принять Христа и получить такое же утешение, как мы сами получили от Него... И Он даёт мудрости, как донести это... Просто нужно согласиться, найти в себе смелость и пойти...
